Земля. Хроники Жизни.
Главная | Признаки конца времён. - Форум | Регистрация | Вход
 
Четверг, 18.10.2018, 06:12
Приветствую Вас Гость |Личные сообщения() ·| PDA | RSS
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум » Курилка » Курилка » Признаки конца времён. (Без комментариев.)
Признаки конца времён.
alexandr_k1Дата: Воскресенье, 16.09.2018, 03:52 | Сообщение # 1
Группа: Проверенные
Сообщений: 370
Репутация: off
.

Сообщение отредактировал alexandr_k1 - Понедельник, 17.09.2018, 23:17
alexandr_k1Дата: Воскресенье, 16.09.2018, 04:41 | Сообщение # 2
Группа: Проверенные
Сообщений: 370
Репутация: off
.

Сообщение отредактировал alexandr_k1 - Понедельник, 17.09.2018, 23:17
LilaДата: Воскресенье, 16.09.2018, 12:00 | Сообщение # 3
Группа: проверенные
Сообщений: 4
Репутация: off
"ЛЬЮТ свинцовые ливни
НАМ пророчат беду
МЫ на плечи взвалили
И войну и нужду."
Александр,послушайте лекции Вайшнава прана дас на ютубе про демонов и прочую нечисть в наше время.
Вообще моё мнение(имхо)что вас там реально пытаются свести с ума.Психонёте и окажетесь в психушке.Может некто положил глаз на ваше место жительство.Спаивать не пытались?Знаете есть категория человекоподобных,которые считают себя сверх людьми и считают себя очень умными и хитрыми.Догадайтесь кто это?Кого там на Украине в голодные годы было много?
Мой совет вам: найдите в ютубе мантру побеждающую смерть и слушайте почаще.
alexandr_k1Дата: Понедельник, 17.09.2018, 08:51 | Сообщение # 4
Группа: Проверенные
Сообщений: 370
Репутация: off
.

Сообщение отредактировал alexandr_k1 - Понедельник, 17.09.2018, 23:18
ЛинкДата: Понедельник, 17.09.2018, 11:14 | Сообщение # 5
Группа: Проверенные
Сообщений: 39
Репутация: off
alexandr_k1, Отпишись как сходил.
alexandr_k1Дата: Понедельник, 17.09.2018, 11:45 | Сообщение # 6
Группа: Проверенные
Сообщений: 370
Репутация: off
.

Сообщение отредактировал alexandr_k1 - Понедельник, 17.09.2018, 23:18
alexandr_k1Дата: Понедельник, 17.09.2018, 11:48 | Сообщение # 7
Группа: Проверенные
Сообщений: 370
Репутация: off
.

Сообщение отредактировал alexandr_k1 - Понедельник, 17.09.2018, 23:18
alexandr_k1Дата: Среда, 19.09.2018, 22:49 | Сообщение # 8
Группа: Проверенные
Сообщений: 370
Репутация: off
Прошу помощи всех неравнодушных.
Подал информацию следователю в полицию.
Следователь дурачит меня третий день подряд.
Скорее всего это двойная коррупция, и в детском доме, и в полиции.
Дело чрезвычайно серьёзное и социально болезненное.
Очень прошу всех неравнодушных отправить хотя бы одно письмо на электронную почту Национальной полиции Украины pg.npu@police.gov.ua и хотя бы одно письмо на электронную почту Национального агентства по предупреждению коррупции anticor_reports@nazk.gov.ua с текстом сообщения, что будет ниже. Завалить письмами с информацией по этим двум делам электронные почты вышеуказанных госструктур - это наверное последняя возможность привлечь к ответственности виновных во всех этих мерзостях.

Інформація про корупцію у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області.

Я, Кушнірчук Олександр Миколайович (04.12.1984), маю вагомі підстави вважати, що слідчий Головного управління Національної поліції у Волинській області Михайло Вікторович (прізвища не запам'ятав, номер його мобільного: +38 099 224 33 03) вступив у змову зі злочинцями з метою отримання хабаря.

17-го вересня 2018-го року я подав інформацію (текстовий файл на флешці) по надвичайно важливій справі слідчому Головного управління Національної поліції у Волинській області Михайлові Вікторовичу. Після ознайомлення з інформацією запидав дозволу скопіювати текстовий файл на свій комп'ютер (ніби я прийшов до нього продавати цю інформацію). Чомусь запитав у мене чи розумію я, що це справа на декілька тижднів чи місяців. Сказав, щоб я йому дзвонив в будь-який час дня і ночі, якщо в мене з'явиться нова інформація по цій справі. Після чого разом зі мною покинув приміщення Головного управління Національної поліції у Волинській області, сказав що в нього якісь термінові справи, і кудись поїхав. Відбувалося це все 17-го вересня з 10:30 до 10:50 ранку. Слідчий щойно вийшов з відпустки. Близько 18:00 того ж дня я подзвонив Михайлові Вікторовичу, щоб повідомити нову інформацію у справі. Він неохоче мене вислухав, і сказав що справою займеться завтра.

Наступного дня, у вівторок 18-го вересня, в мене знову з'явилась нова інформація, і я зателефонував Михайлові Вікторовичу близько 18:30. Він відповів, що знаходиться на якомусь заході, і сказав, що подзвонить мені завтра. 19-го вересня Михайло Вікторович мені не дзвонив, і не зв'язувався зі мною ніяким іншим способом.

Важливим також є те, що вперше я познайомився з Михайлом Вікторовичем коли він зателефонував до мене в суботу 15-го вересня 2018-го року, щоб призначити мені зустріч в Головному управлінні Національної поліції у Волинській області в понеділок 17-го вересня на 10:00. Перед цим я неодноразово повідомляв поліції інформацію, деякі підозри та спостереження по іншій справі (спроба згвалтування неповнолітньої дівчини), але по тій справі було дуже мало інформації і майже ніяких доказів (потерпіла відмовилася звертатись до поліції через страх помсти злочинця). При нашій зустрічі в понеділок 17-вересня 2018-го року в 10:30 ранку (Михайло Вікторович затримався хвилин на 20 + хвилин 10 прохід прохідної і йшли до його кабінету) Михайло Вікторович почав розмову саме з тієї справи про спробу згвалтування, але швидко про неї забув коли ознайомився з важливішою інформацією по серйознішій справі.

Закінчити хочу тим, що я надав Михайлові Вікторовичу багато важливої інформації по надзвичайно важливій справі, яка стосується фінансових махінацій у великих розмірах, розкрадання бюджетних коштів, підліткової злочинності та розбещення неповнолітніх. Крім цього я є головним свідком у цій справі. А Михайло Вікторович вже третій день мене обманює та ігнорує.

Справа про дитячий будинок сімейного типу родини Бак (с. Рованці)

Спробую описати все якомога лаконічніше. Решту, при потребі, можу пояснити детальніше. Прохання ознайомитися з цією інформацією дуже уважно, тому що справа надзвичайно серйозна.

Я, Кушнірчук О. М. (04.12.1984), перебуваючи в стані тяжкої депресії, влітку 2018-го року, майже кожного дня приходив на залізнодорожний міст через р. Стир, що знаходиться поблизу цегельного заводу. Вилазив наверх і просто сидів. Десь із обіду і до пізньої ночі. Майже кожного дня до того мосту приїжджали на велосипедах підлітки 12-15и років, по 7-5-3 чоловік. То вужа замордують, то цеглину на рельси покладуть, то рибака якогось обматюкають. Майже всі з них курять. Але це все дрібниці порівняно з тим, що буде далі. Хочу зосередити увагу на двох із них. Михайло і Богдан - прийомні діти, зведені брати із дитячого будинку сімейного типу родини Бак (с. Рованці). Дуже важливим є той факт, що обоє вони були всиновлені майже з народження. Богдан (14 років) всиновлений у віці одного року, Михайло (15 років) всиновлений у віці 2-ох років. Богдан - психічно хворий і надзвичайно агресивний підліток. Михайло - спокійний, стриманий, вічливий але надзвичайно хитрий і підступний. Справа стосується не тільки цих двох хлопців, а і їхніх опікунів, і мабуть ще багато людей в цьому всьому замішано. Поясню як зможу. Дуже сподіваюсь що зрозумієте і сприймите серйозно.

Випадок перший.

Михайло, Богдан, ще декілька хлопців і двоє неповнолітніх дівчат знаходились на залізнодорожному мосту. Дівчата хотіли курити, а хлопці їм не давали. Михайло кидав цигарки у воду і просив дівчат показати/оголити груди. Дівчата не погоджувались, благали їх не викидати цигарки і дати їм покурити. Михайло продовжував кидати цигарки в річку. З розмови дізнався, що принаймні одна з тих дівчат є його зведеною сестрою, тобто прийомною дочкою родини Бак. Крім цього одна з дівчат казала іншій: "Помниш як ти за сігарєту сосала?". Хлопці покурити їм так і не дали, і вони всі разом пішли по грунтовій дорозі вздовж огородів у напрямку села Рованці.

Випадок другий.

Михайло, Богдан і ще декілька хлопців знаходились на залізнодорожному мосту. Богдан побачив дівчину, яка гуляла по березі річки. Дівчина скоріше за все була не знайомою з тими хлопцями. Початку того діалогу між ними я не пам'ятаю, але закінчився він так:
Богдан: - Їбатися будеш?!
Дівчина: - Ні!
Богдан: - Пашла нахуй сука! Пасасі шлюха! Сука! Прастітутка! ...
Дівчина мовчки пішла звідти подалі. Богдан ще довго кричав їй вслід непристойні образи. Михайло і решта хлопців ніяк не відреагували на таку неадекватну поведінку Богдана (сприйняли все як належне).

Ще одного разу якийсь чоловік років 60-и в окулярах який часто їздить повз той міст на велосипеді зробив Богданові зауваження (не пам'ятаю з якого приводу). Діалог між ними закінчився так:
Чоловік: - Я розповім все твоєму батькові, він тобі вуха накрутить.
Богдан: - Він мені не рідний, я його заріжу!
Поряд були Михайло і ще декілька хлопців - реакція спокійна.

Іншого разу. Хтось із хлопців сказав: "Їдемо по сігі (цигарки)." Троє-четверо хлопців (в тому числі і Богдан) сіли на велосипеди, і поїхали грунтовою дорогою вздовж берега річки в бік від Луцька. Михайло з одним-двома хлопцями залишалися на мосту. Через деякий час бачу як за ними біжить якийсь чоловік (метрів за 70 від мене) і щось в них кидає (скоріше за все то була палка чи тапок). Під'їхавши до мосту, хлопці казали що за ними гнався якийсь божевільний і кидав у них ножем. Потім хлопці ще хвилин 5-10 стояли з велосипедами біля мосту, а Богдан весь цей час кричав у бік того чоловіка надзвичайно непристойні образи, прокльони і погрози.

Випадок третій.

Сталося це в суботу 8-го вересня 2018 року. Був я тоді вже не біля залізнодорожного мосту, а в лісосмузі біля р. Стир паралельно вулиці Глушець, на відрізку між перехрестям Глушець-Метельницького і Глушець 55, на березі з боку Луцька. Дуже малолюдне місце, більшість часу людей там немає взагалі. Але є заїзд для машин аж до самої річки і вздовж. Також там знаходяться рештки колишньої водоочисної чи водонапірної споруди. Вирішив не ходити більше до залізнодорожного мосту, а прогулюватись у вищевказаному місці, після того як в неділю 26-серпня 2018-го року в тому місці до мене звернулась неповнолітня дуже налякана дівчина, яка щойно втікла від чоловіка чи хлопця, який підвозив її на машині і намагався згвалтувати. Дівчина попросила вивести її з лісосмуги. Про цей випадок і всі деталі з ним пов'язані я неодноразово повідомляв поліцію.

Випадок третій полягає ось у чому. Прогулюючись у вищевказаному місці помітів двох дітей, які також там гуляли. Саша 12 років і Марійка 9 років. Саша з неблагополучної родини з вул. Дубнівської чи з Рівненської. Марійка з вул. Костопільської - батьки багато працюють, дівчинка часто без догляду, гуляє де хоче і з ким хоче. Малі діти у безлюдному місці, де недавно дівчина тікала від гвалтівника. Вирішив просо понаглядати за ними. Приходили вони туди купатися. Там є тарзанка і невеликий дерев'яний пірс із драбиною у воду. Купатись туди приходять рідко. Більшість часу місце безлюдне.
Діти купались. Я розвів їм багаття щоб грілись, і час від часу ходив по дрова. Ще декілька днів до того випадково зустрів Михайла в тому місці. Він був у плавках, купався, переплив з іншого берега. Ми обоє здивувались. Як завжди попросив у мене цигарку (давав їм по цигарці чи по дві просто щоб відчепились) і ми розійшлись. Поки діти купались, а я підтримував багаття щоб вони грілись. Під'їхав Михайло на велосипеді. Саша і Марійка були знайомі з Михайлом. Він роздягнувся, покупався, попросив у дітей кукурудзяні палички, насіння. Вони неохоче з ним поділились. Потоптався брудними ногами по покривалові дітей. Попросив у мене цигарку. Закурив...

Михайло, Марійка і Саша знаходились метрах у чотирьох від мене. Я стояв боком до них, ніби дивлячись на річку, але спостерігав за ними боковим зором і деколи повертав голову в їхній бік ніби дивлюсь за багаттям. Скуривши половину цигарки, Михайло запропонував решту Марійці, Марійка відмовилась. Після цього Михайло відвів Марійку ще метра на 2 від мене і з підлою посмішкою щось їй нашіптував, час від часу поглядаючи в мій бік. Вголос Михайло сказав тільки останні слова: "Правда Марійка? Правда будеш?". На що Марійка дуже емоціонально відповіла/вигукнула: "Нє! Нє!". А Саша, що знаходився поряд з ними, сказав Михайлові: "Ні, Марійка не така!". Після того як Михайло пішов, я запитав Марійку що він їй нашіптував. Марійка потупила погляд в землю і не могла нічого сказати/відповісти. Потім я запитав Марійку: "Він тобі нашіптував щось погане?". На що Марійка ствердно кивнула головою. Дитині 9 років, тієї мерзоти, що нашіптував їй Михайло вона ще не знає, але краєм вуха щось десь вже мабуть чула і якесь поняття про це має, тому і відреагувала на нашіптування Михайла так емоційно (вигукнула "Нє! Нє!"). На питання що саме Михайло їй нашіптував їй було просто соромно відповідати, тому вона потупила погляд у землю і мовчала.

Коротше кажучи, Михайло і Богдан - неповнолітні моральні виродки, мерзотники, які підсажують неповнолітніх дівчат на цигарки, а потім роблять з ними що захочуть. Нікотинова залежність дуже сильна, неповнолітнім дівчатам дістати цигарки дуже важко, вони звертаються до Михайла з Богданом, а ті двоє, шантажуючи їх цигарками ... роблять з дівчатами що хочуть.
Чому Михайло дозволив собі спробувати провернути цей фокус з 9-и річною дівчинкою в моїй присутності?
1) Він робив це не відкирито, а на відстані від мене і пошепки. Думав, що я дивлюсь в бік річки і поглядаю за багаттям.
2) Скоріше всього він вважає мене за розумово відсталого/неповноцінного, і думає, що мені немає ніякого діла до нього.
До того випадку з 9-и річною дівчинкою мені справді майже не було ніякого діла до тих двох виродків Михайла і Богдана.

Випадок четвертий.

Після випадку з 9-и річною дівчинкою (8-го вересня). Я кожного дня з обіду і до ночі знаходився на тому місці/березі річки біля тарзанки. В неділю, 9-го вересня, ще раз приходили купатись Марійка з Сашою і його братом Ванею. Михайла не було. В понеділок 10-го Михайло - цигарка, Марійки з Сашою не було. У вівторок 11-го ненадовго приходили Марійка з незнайомим мені хлопчиком років 10-и. Після того діти 9-10и років (Марійка, Саша, Ваня ...) туди вже не приходили, температура води і провітря стала прохолоднішою. Михайло ще деколи приходив купатися і просив у мене цигарку.

Випадок четвертий полягає у тому, що в четверг 13-го вересня 2018-го року, на тому ж березі (з боку Луцька), з відстані метрів 50-и, близько 3-ої години дня, за мною спостерігав сивий лисуватий чоловік з невеликими вусами і борідкою, на вигляд років 55-и. Уважно спостерігав за мною хвилин 10-15, стояв за кущами/бур'янами. Михайло в цей час обсихав на тому ж березі після купання. Через деякий час Михайло пішов у сторону того чоловіка, хвилин 5 вони спілкувалися, після чого чоловік дав Михайлові цигарку і пішов у мій бік, пройшов поряд, далі, і пропав з мого поля зору. Глянув я на нього тільки мельком, обличчя добре не розгледів, але навіть якщо це не був Петро Бак (опікун Михайла) - все одно, то був старший чоловік, який прийшов туди скоріше всього за вказівкою Михайла щоб поспостерігати за мною.

І наостанок. Той дитячий будинок більше схожий на розкішний маєток (30 кімнат на 17-20 чоловік). Бачив той будинок зовні і всередині у відеорепортажі про ту родину на Ютубі за 1 червня 2018 року. У їхній же власності дорогий мікроавтобус. У Богдана дорогий багатопередачний велосипед. У Михайла є пневматична зброя (здається пістолети). У обох достатньо грошей на цигарки і зв'язків, щоб їх дістати (не виключено, що сам опікун (Петро Бак) і постачає їх цигарками). Зі слів Михайла, Богдан - улюбленець Петра Бака (важлива деталь, зараз просто на замітку). Родина Баків - християни п'ятидесятники. Михайло вдає із себе віруючого і набожного хлопця.

Закінчити цей звіт хочу риторичним питанням на засипку. Як сталося, що у зразковому дитячому будинку сімейного типу християн п'ятидесятників, майже з народження, виховуются і ростуть такі моральні виродки та мерзотники як Михайло та Богдан? Вони не з благонадійного середовища туди попали, вони обоє всиновлені майже з народження. Звідки в дитячого будинку кошти на розкішний 30-и кімнатний маєток, дорогий мікроавтобус, багатопередачний велосипед, пневматичну зброю, цигарки ... і це тільки те, про що мені відомо. Щось дуже не чисто із цим дитячим будинком, з його опікунами/власниками і вихованцями/прийомними дітьми. Потрібно перевірити всі фінансові потоки пов'язані з цією організацією, визначити всіх їхніх спонсорів. Ретельно перевірити всю інформацію про опікунів, їхніх родичів, знайомих, а також про вихованців/дітей.

І ще дещо. Якщо раптом так станеться, що луцьку/волинську поліцію дана інформація не зацікавить, я спробую знайти тих, кого зацікавить як ця інформація, так і те, чому вона не зацікавила луцьку/волинську поліцію. Сприймайте це як завгодно - застереження, погроза, попередження - на ваш розсуд. Справа надзвичайно серйозна, важлива і повинна бути пріорітетом для правоохоронних органів.

Кушнірчук Олександр Миколайович, 04.12.1984
м. Луцьк, вул. Метельницького 6, кв. 29
тел.: 244008, моб.: 0971760701


Додаткова інформація отримана мною 17-го та 18-го вересня 2018-го року.

В понеділок 17-го вересня за мною стежили двоє осіб з легкового червоного автомобіля з високим багажником (номер: АС 2016 ВМ). У вівторок я довідався, що цей автомобіль знаходиться у власності родини Бак. В понеділок 17-го вересня був 11-й день коли я знаходився на одному і тому ж місці/березі річки стир з обіду і до ночі. Близько четвертої години дня (16:00) з боку села Рованці через поле на протилежному від мене березі річки під'їхав вищезазначений автомобіль. Автомобіль зупинився точно навпроти мене, за кермом сидів молодий хлопец років 18-20и, поруч з ним на сусідньому сидінні був ще хтось, кого я не розгледів. З автомобіля ніхто не виходив. Я стояв на протилежному березі річки за деревом. Їм було видно, що там хтось є, але хто саме вони не бачили. Без видимих причин вони декілька разів посигналили. Я вийшов з-за дерева. Тоді вони розвернулись і поїхали туди, звідки приїхали (у бік села Рованці). Як стало відомо 18-го вересня, за кермом ймовірно був Микола Бак.

У вівторок 18-го вересня в розмові з Михайлом та Богданом Бак яка відбувалась на тому ж березі приблизно з 16:00 до 16:30 (хлопці купались і перепливли до мене з протилежного берега по цигарки), я дізнався, що цим літом їхня родина їздила в Турцію, а наступного літа планує поїздку до США. В США у родини Бак є знайомі чи родичі.
Близько двадцяти чоловік живуть у розкішному тридцятикімнатному будинку, мають декілька автомобілів (в тому числі й розкішний мікроавтобус), подорожують за кордон, мають за кордоном знайомих чи родичів, отримують декілька різновидів державної допомоги, отримують президентські премії, звання, та нагороди ... Надзвичайно підозріло як для дитячого будинку сімейного типу.


Сообщение отредактировал alexandr_k1 - Среда, 19.09.2018, 23:11
Форум » Курилка » Курилка » Признаки конца времён. (Без комментариев.)
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:
При использовании материалов Земля - Хроники Жизни гиперссылка на сайт earth-chronicles.ru обязательна.
Рейтинг@Mail.ru Яндекс цитирования